Дня пам'яті жертв Голодомору
Я несу в своїх долонях свічку,
Свічку пам’яті про втрачених людей,
Про жадані колоски пшениці,
Які зі страхом притискали до грудей...
Хай небу кожна вклониться людина,
Закарбувавши цей страшний урок,
свічки палають, впавши на коліна,
І молиться пшеничний колосок...
Сьогодні у Скнилівській гімназії ім. Праведного Андрея Шептицького учитель історії Клим Г. І. разом із педагогом-організатором Верес Л. П. та класним керівником 9 кл. Поливодою Н. Б. провела годину скорботи, присвячену Дню пам'яті безвинно загиблих жертв Голодомору 1932 - 1933 рр. Учні 5 - 9 класів та присутні вчителі схилили голови, хвилиною мовчання вшанувавши пам'ять тих людей, які таким жахливим чином відійшли у вічність.
Незважаючи на всі заборони та замовчування, українці завжди пам’ятали, як радянська влада голодом намагалася знищити українську націю. Пам’ять про комуністичні злочини зберігали й українці за межами СРСР, передавали її своїм нащадкам від 1933 року до сьогодні.
2005 року в Україні, представництвах України у світі, та країнах, де проживають українці, було на практиці запроваджено щорічне проведення скорботних заходів до Дня пам’яті жертв Голодомору — в четверту суботу листопада. Традиційно в цей день о 16:00 пам’ять про 10,5 мільйонів українців, убитих під час геноциду, вшановують хвилиною мовчання та запаленням свічок. Традицію запалювати свічки у вікнах своїх будинків, так звану акцію «Свічка у вікні», у 2003 році запропонував дослідник Голодомору Джеймс Мейс: «Навіть сім десятиліть опісля свічка, що мерехтить у вікні, видається мені гідною відповіддю».
Ці вогники символізують скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів українців та одночасно віру, що подібне ніколи й ніде не має повторитися.
Щиро дякуємо нашим юним художницям - Павлусь Анастасії та Федик Юлії за тематичне художнє оформлення заходу.
Також учителька Ганусяк Н.М. провела урок до Дня пам'яті жертв Голодомору у 3 класі. Діти колективно читали книжечку Зоряни Живки "Ангел на ймення Грушка", яка побудована на родинних переказах. Ця автобіографічна оповідка набуває вимірів притчі, де надія і правда перемагає велике Лихо. Разом із маленькою героїнею діти співпереживали і розмірковували чому потрібно шанобливо ставитися до хліба та їжі.
Також у своїй "КЛАСній майстерні" учні виготовили символ пам'яті - квітки незабудки, а ще в техніці модульного оригамі зробили колоски, які нагадують закон "Про 5 колосків".